Історія появи білого халату
Головна >
Сьогодні важко зустріти лікаря без традиційної форми одягу – білого халата. Також важко уявити, що колись лікарі носили зовсім інше вбрання, зовсім не схоже на традиційний халат. Але про все по порядку.
Як було в давнину
У давнину жодної уніформи лікарі не носили. Піонером у цьому плані була Римська імперія. Там уперше придумали спецодяг для лікарів з метою їхнього захисту під час епідемій. Причому, їхній одяг був настільки химерним і страхітливим, що діти розбігалися в жаху вулицями.
Під час відвідування хворих лікарі повинні були надягати довгі сукні, а також спеціальну маску на обличчя. Щоб не заразитися інфекціями, які передаються повітряно-крапельним шляхом, на ніс одягалося спеціальне пристосування у вигляді дзьоба, наповненого запашними речовинами. На руки лікарі одягали рукавички.
Незабаром таке нововведення стало популярним і в інших країнах Європи. Цьому сприяла епідемія чуми, що поширювалася з блискавичною швидкістю. Крім дзьоба, лікарі носили із собою жезл, який нібито мав захищати від усякої нечисті. Щоб інфекція не потрапила в очі, в отвори в одязі вставлялися спеціальні скляні лінзи. Таким чином, тіло медика було повністю вкрите й захищене.
Боротьба між лікарями та хірургами
Лікарі та хірурги – дві різні категорії, які невпинно боролися за першість і перевагу. Саме так було в Європі в епоху Середньовіччя. Річ у тім, що лікарі були університетськими вченими, які мали медичну освіту і вважали себе справжніми медиками. Інша категорія, хірурги, були “народними лікарями”, самоучками без відповідної кваліфікації. Складність полягала в тому, що перші лікували тільки внутрішні захворювання, тому хірурги часто були навіть більш затребувані, ніж лікарі.
Щоб підкреслити свою приналежність до вищого стану, лікарі носили розкішні мантії, прикрашені золотими нитками і дорогоцінним камінням. Популярними серед лікарів також були всілякі прикраси: каблучки, ланцюжки, браслети тощо.
У хірургів була своя ієрархія: лікарі вищої категорії носили довгі мантії, щоправда, без золотих ниток та інших коштовностей, представники другої категорії, цирульники, носили короткі туніки.
У період Нового часу лікарів можна було впізнати за досить дивною ознакою: всі вони одягали сюртуки, забруднені кров’ю. Багато лікарів пишалися своїми брудними сюртуками, оскільки цей предмет гардероба свідчив про досвідченість і затребуваність лікаря.
Нове століття – новий погляд
19 століття внесло свої корективи в образ медика. Після промислового перевороту розвиток медицини набирав темп, і перед лікарями було висунуто нові вимоги. Тепер форма лікаря повинна була бути зручною і гігієнічною. У другій половині 19 століття, лікарі стали носити халат постійно. Вперше ця форма одягу була запропонована Карлом Андрійовичем Раухфусем, лікарем-педіатром.
Щоправда, традиційний костюм лікаря – спокійних тонів і вільного крою – з’явився тільки у 80-х роках 20 століття. Першими у світі таку уніформу почали носити лікарі та решта медичного персоналу в клініці Вишневського в Москві. До речі, самі лікарі стверджують, що спецодяг білого кольору носити не рекомендується, оскільки він подразнює око і швидко призводить до стомлення. Найоптимальніші пастельні тони – блакитний, молочний і зелений.
Костюм медика – перше, на що звертають увагу пацієнти. Тому, ;важливість цього одягу говорить сама за себе: лікар завжди повинен виглядати охайно й акуратно. Лікарський костюм свідчить про авторитет лікаря, від його стану значною мірою залежить довіра і прихильність пацієнтів.
Поділитися
Запитати у фахівця